Становище внутрішньо переміщених осіб на українсько-угорському прикордонні
Ключові слова:
Україна, російсько-українська війна, Закарпаття, внутрішньо переміщені особиАнотація
Зауважено, що населення України на 1 січня 2022 р., за даними Державної служби статистики України, налічувало 41,17 млн осіб. Зазначено, що війна Росії проти України серйозно вплинула на політичні, соціальні й економічні умови в Україні та спричинила безпрецедентні порушення в економічній, політичній і культурній демографії у всій Європі та світі.
Зазначено, що на 14 березня 2023 р. 8,11 млн громадян України внаслідок російсько-української війни перебувало за кордоном, на отримання статусу тимчасового захисту в якійсь із європейських країн заявки подало 4 901 577 українських біженців. Встановлено, що на 16 березня 2022 р. кількість ВПО становила 6,48 млн.
Досліджено демографічні показники ВПО, які прибули в цей час до поселень українсько-угорського прикордоння. Проаналізовано їхню кількість, стать і вік. Встановлено їхні плани на майбутнє, досвід перебування та погляди на багатоетнічність регіону. Використано метод збору даних від УВКБ ООН, Державної служби статистики України та Закарпатської обласної військової адміністрації. Також використано метод анкетного опитування (N=215), яке проведено із травня по серпень 2022 р.
Зауважено, що в Закарпатській обл. на 28 вересня 2022 р. перебувало 350 тис. ВПО, із них 150 тис. – офіційно на обліку в органах місцевої влади. Встановлено, що більшість ВПО, що прибули до регіону, зупинилася в Ужгороді й Мукачеві. Наголошено, що переважна кількість прибула з тих населених пунктів, де тривають активні бойові дії або ж які перебувають під російською окупацією, а з часом з’явилися і з західних областей.
Встановлено, що більшість ВПО, розквартированих у Берегівському р-ні, – це жінки, серед яких велика частка з вищою освітою й науковим ступенем. Наголошено, що значна кількість ВПО планувала повернутися додому після закінчення війни.
Посилання
Бльок, Н. (2022). Деякі питання вимушеної міграції внутрішньо переміщених осіб в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки, 3(35), 264–269.
Боняк, В. О. (2023). Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб: сучасний стан та перспективи удосконалення. Юридичний науковий електронний журнал, 6, 20–23. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-6/1
Звіт про повернення в Україні (16–23 січня 2023 року). (2023). Міжнародна організація з міграції (IOM). https://dtm.iom.int/reports/zvit-pro-povernennya-ukraini16-23-sichnya-2023-rok
На Закарпатті зареєструвалися близько 154 тисячі вимушених переселенців. (2022). Закарпаття онлайн. https://zakarpattya.net.ua/Zmi/223272-Na-Zakarpatti-zareiestruvalysia-blyzko-154-tysiachi-vymushenykh-pereselentsiv
На Закарпатті облаштували понад 1400 місць для середньострокового проживання ВПО. (2022, 10 серпня). Карпатський об’єктив. https://life.ko.net.ua/?p=136971
Куземська, Л. (2023). Громадяни України, переміщені внаслідок війни до Росії. Огляд вимушеної міграції. Україна: ідеї та наслідки, 72, 35–38.
Курило, І., Аксьонова, С., Гаврилюк, О., Гнатюк, С., Думанська, В., Корнійчук, О., Крімер, Б., Левчук, Н., Майданік, І., Позняк, О., Рингач, Н., Слюсар, Л., Шевчук, П. (2023). Населення України: Нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності. Київ: Наукова думка.
Україна – базова оцінка території зареєстрованих ВПО – підсумки 20 туру. (2023). Міжнародна організація з міграції (IOM). https://dtm.iom.int/reports/ukraina-bazova-ocinka-teritorii-zareestrovanikh-vpo-pidsumki-20-turu-sichen-2023?close=true
Саріогло, В., Дубілет, Д., Вернер, І., Пацера, К., Данюк, М., Чертов, О., Полікарчук, П. (2020). Оцінка чисельності наявного населення України. Державна служба статистики України. https://www.ukrstat.gov.ua/Noviny/new2020/zmist/novini/OnU_01_12_2019.pdf
Чисельність населення по регіонах (за оцінкою) на 1 лютого 2022 року та середня чисельність у січні 2022 року = Population by Region (by Estimate) as of February 1, 2022. Average Annual Populations in January 2022. (2022). Державна служба статистики України. www.ukrstat.gov.ua
Briggs, X. (1997). Moving up Versus Moving out: Neighborhood Effects in Housing Mobility Programs. Housing Policy Debate, 8(1), 195–234. https://doi.org/10.1080/10511482.1997.9521252
Dnistrianskyi, M., Molnár, J., & Chaika, I. (2021). Natural Reduction of Ukraine’s Population: Regional Dimensions of the National Threat. Hungarian Geographical Bulletin, 70(4), 293–310. https://doi.org/10.15201/hungeobull.70.4.1
Fedinec, Cs., Font, M., Szakál, I., & Varga, B. (2021). Ukrajna története: régiók, identitás, államiság. Budapest: Gondolat Kiadó.
Gödri, I. (2005). Nők és férfiak a migrációs folyamat különböző szakaszaiban: A magyarországi bevándorlás a nemek perspektívájából. In I. Nagy, T. Pongrácz, & I. Gy. Tóth (Eds.), Szerepváltozások: Jelentés a nők és férfiak helyzetéről (pp. 149–164). Budapest: TÁRKI.
Kocsis, K., Rudenko, L., & Schweitzer, F. (Eds.). (2008). Ukraine in Maps. Kyiv; Budapest.
Molnár, D. I. (2018). Perifériáról perifériára: Kárpátalja népessége 1869-től napjainkig. Kalligram.
Putnam, R. D. (2000). Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. Simon & Schuster. https://doi.org/10.1145/358916.361990
Smart, C., & Shipman, B. (2004). Visions in Monochrome: Families, Marriage, and the Individualization Thesis. The British Journal of Sociology, 55(4), 491–509. https://doi.org/10.1111/j.1468-4446.2004.00034.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
