Польсько-українська війна 1918–1919 років у символічному просторі Львівщини
Ключові слова:
Східна Галичина, Львівська обл., ЗУНР, польсько-українські відносини, меморіальні пам’ятки, похованняАнотація
Розглянуто меморіалізацію подій і персоналій польсько-української війни 1918–1919 рр. крізь призму символічного простору Львівської обл. Проведено систематизацію та категоризацію пам’яток, серед яких варто виділити пам’ятники, меморіальні дошки і знаки, одиничні та братські могили, меморіальні комплекси, некрополі, кладовища, музейні експозиції. Укладено перелік осіб і явищ, увіковічених у м. Львів та окремих районах Львівської обл. Означено історію створення і функціювання місць пам’яті, розкрито їхнє символічне наповнення, інформаційний і просвітницький потенціал та показано фактичний зв’язок із подіями польсько-української війни 1918–1919 рр.
На основі зібраних даних продемонстровано спроби сформувати історичну політику та колективну пам’ять щодо подій сторічної давнини. Крім аналізу традиційних засобів конструювання символічного простору (монументи, інформаційні таблиці, топоніми), особливий фокус зроблено на репрезентації польсько-української боротьби початку XX ст. через масштабні меморіальні поховання (зокрема комплекси в межах Личаківського, Янівського, Клепарівського й інших кладовищ).
Звернено увагу на специфіку репрезентації польсько-українського протистояння 1918–1919 рр., що виявляється у вибірковому, фрагментарному пам’ятанні провідних військових і цивільних діячів, обмеженій географічній перспективі відображення мілітарних та державотворчих практик, диспропорцій між символічним простором центру й регіонів, героїзації (а відтак схематизації) постатей та історичних наративів, частковою негацією досвіду національних меншин і соборницьких зусиль українців. Запропоновано шляхи та методи, які могли би зроби відображення історії Галичини початку XX ст. більш цілісним, доступним і систематичним.
Посилання
Баран, З. (2019). Західно-Українська Народна Республіка у символічному просторі Львова. Вісник НТШ, 61, 49–54.
Березанська, І. (2019). Душпастирська та громадська діяльність о. Омеляна Ковча у місті Перемишляни (1922–1944). Наукові записки з української історії: збірник наукових праць, 46, 164–173.
Державний реєстр нерухомих пам’яток. Пам’ятки Львівської області. (2014). https://old.loda.gov.ua/derzhavnyy_reyestr_nerukhomykh_pam_yatok
Дзюбан, О. (1998). Стрілецькі некрополі Львова. Галицька брама, 5–6(53–54), 3–6.
Зілінський, В. (2006). В борні за Україну (Мостищина). Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження».
ЗУНР – перший крок до соборності. (2018, 1 листопада). Воля народу, 1.
Киридон, А. (2017). Студії пам’яті у сучасній гуманітаристиці: історія становлення. Український історичний журнал, 4, 150–161.
Ковальчук, Г. (2011). Меморіальні таблиці м. Бродів. Брідщина – край на межі Галичини і Волині, 4, 23–25.
Крип’якевич, І. (1991). Історичні проходи по Львові. Львів: Каменяр.
Масик, Р., Мельник, І. (2012). Пам’ятники та меморіальні таблиці міста Львова. Львів: Апріорі.
Нечай, Б. (2010). Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914–1990. Львів: Край.
Панькевич, О. (2005). Генерал Мирон Тарнавський. Львів: Галицька Видавнича Спілка.
Серба, Г. (2013). Їх імена вшановує Золочівщина: краєзнавча пам’ятка, 2. Золочів.
Середа, В. (2008). Місто як lieu de memorie: спільна чи поділена пам’ять. Приклад Львова. Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, 2, 73–99.
Сивохіп, Г., Кульчицький, Ю. (упоряд.). (2016). Пам’ятники, пам’ятні таблиці та знаки Дрогобича: довідник. Дрогобич: Швидкодрук.
Стрільчук, В. (2018). Олександр Вислоцький – ініціатор відзначення 10-ої річниці Листопадового Чину в Бродах у 1928 р. Історична спадщина Бродів. https://www.brodyhistory.org.ua/oleksandr-vyslotskyy-initsiator-vidznachennya-10-oyi-richnytsi-lystopadovogo-chynu-v-brodah-u-1928-r/
Харчук, Х. (1998). Австрійський військовий цвинтар та поховання Українських Стрільців на Личакові. Галицька брама, 5–6(53–54), 18–23.
Харчук, Х. (2011). Військові поховання на Янівському цвинтарі у Львові. Воєнна історія, 3, 50–55.
Харчук, Х. (2013). Польські військові поховання у Львові. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, 5, 298–310.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.