Видавнича діяльність як форма документування війни і збереження історичної пам’яті українців (на прикладі видавничого кооперативу «Червона калина»)
Анотація
Проаналізовано проблему документування участі українців у Першій світовій війні, їх героїзму, жертовності в боротьбі за свою свободу як важливу складову історичної пам’яті. Наголошено, що в міжвоєнний період входження українських земель до складу різних державних утворень негативно позначилося на формуванні національної пам’яті. Зауважено, що в жодному з них на офіційному рівні не стимулювали цілеспрямовані кроки з документування ролі українців у бойових діях 1914–1918 рр. Акцентовано увагу на громадській ініціативі, зокрема зі середовища ветеранів, із фіксування подій воєнного лихоліття на полі бою, у запіллі (тилу) та зоні окупації російською армією. Простежено процес документування воєнних звитяг українців від зародження ініціативи ще 1914 р. до практичного втілення в повоєнний час, а також визначено соціальний портрет реалізаторів та основні джерела фінансової підтримки цього задуму.
На прикладі видавничого кооперативу «Червона калина» проаналізовано особливості увічнення пам’яті про участь українців, зокрема бійців Легіону УСС, у Першій світовій війні, у визначних битвах на г. Маківка, під Галичем, Бережанами, під г. Лисоня, над р. Стрипа тощо. Розглянуто основні видавничі проєкти кооперативу, пов’язані з документуванням героїзму українців. Значну увагу приділено напрямам діяльності місячника «Літопис Червоної калини» та річника «Історичний календар-альманах Червоної калини», що перетворилися на справжній архів мемуарної, науково-популярної, художньої літератури про військові звитяги українців. Простежено, що на їхніх сторінках систематично популяризували питання участі українців у збройних формуваннях на різних фронтах, тилове забезпечення війська, перебування під російською окупацією, концентраційних таборах для біженців/виселенців, у полоні й на засланні.
Розглянуто жанрові особливості документування, репрезентовані не лише мемуаристикою, а й художньою прозою, історичними розвідками/нарисами, публіцистикою та поезією. Акцентовано увагу на публікації численного ілюстративного матеріалу з часу Великої війни, зокрема світлин січових стрільців, їх повсякдення на фронті й запіллі, також картин, малюнків, замальовок учасників Пресової квартири. Проаналізовано роль цих видань у меморіалізації звитяг українців через публікацію локальних мартирологів загиблих героїв, некрологів, звітів із відкриття пам’ятних знаків на честь полеглих героїв, на місці визначних битв, упорядкування персональних і братських поховань тощо.
Посилання
Гайворонський, М. (1935). Перша орхестра УСС. Літопис Червоної Калини, 12, 12–14.
Гижа, І. (1927). Останні дні на альбанскім фронті. Історичний Калєндар-Альманах Червоної Калини на 1928 рік, 58–64.
Гнатевич, Б. (1934). Вишкіл Українських Січових Стрільців. Літопис Червоної Калини, 10, 5–9.
Гнатевич, Б. (1935). Лисоня 1916 – вересень 1936. Історичний Калєндар-Альманах Червоної Калини на 1936 рік, 30–32.
Гнатевич, Б., Лепкий, Л., Німчук, І. (ред.). (1935). Українські Січові Стрільці, 1914–1920: фотоальбом. Львів.
Гончарик, Т. (1936). Бої УСС на відтинку Ужока в рр. 1914 і 1915. Уривок зі споминів. Літопис Червоної Калини, 1, 20–23.
Гончарик, Т. (1937). Бої УСС на горі Кобилі 1914 р. Уривки зі споминів. Літопис Червоної Калини, 10, 9–11.
Гончарик, Т. (1938). Петроград – Гапаранда – Вижниця. 1917–1918. Спогад. Літопис Червоної Калини, 12, 7–10.
Горбовий, М. (1934). Під Стриєм. Перший бій УСС сотні Дудинського. Літопис Червоної Калини, 3, 9–11.
Гриневич, Я. (1936). Стрільці на сцені. Літопис Червоної Калини, 9, 4–7.
Губчакова, О. (1935). Листи (Воєнні спомини). Історичний Калєндар-Альманах Червоної Калини на 1936 рік, 55–56.
Дружкова, І. (2019). Сатирично-гумористичні часописи українських січових стрільців (на прикладі перших номерів «Червоної калини»). Галичина, 32, 92–98. https://doi.org/10.15330/gal.32.92-98
З діяльності Філії Т-ва Охорони Воєнних Могил в Чорткові. (1930). Літопис Червоної Калини, 3, 11.
З Товариства Охорони Воєнних Могил. (1931). Літопис Червоної Калини, 6, 17–18.
Зберігаймо історичні цінности. (1930). Літопис Червоної Калини, 10, 2.
Іванець, І. (1934). Пресова квартира УСС. Історичний Калєндар-Альманах Червоної Калини на 1935 рік, 5–11.
Іванець, І. (1935a). Вистава стрілецьких памяток. Літопис Червоної Калини, 2, 3–4.
Іванець, І. (1935b). Стрілецька карикатура. Літопис Червоної Калини, 3, 5–6.
Іванець, І. (1936a). Великодня «Бомба». Літопис Червоної Калини, 4, 7–9.
Іванець, І. (1936b). Почин великого діла. Літопис Червоної Калини, 12, 3–4.
Інформація про діяльність Тов. Охорони Воєнних Могил. (1929). Літопис Червоної Калини, 3, 11–13.
Кабарівський, Б. (1930). З діяльности Тов. Охорони Воєнних Могил в Кракові. Літопис Червоної Калини, 2, 17.
Каменецький, Ю. (1930). З діяльности Тов. Охорони Воєнних Могил. Як вибудовано памятник поляглим в Рогатині. Літопис Червоної Калини, 1, 15.
Качор, А. (1930). Могила Героїв в Борщовичах. Літопис Червоної Калини, 9, 19–20.
Качор, А. (1983). «Червона Калина»: 60-річчя її славної видавничої діяльности. Вінніпеґ.
Лисяк, С. (1934). І ми мали малих героїв… Літопис Червоної Калини, 2, 2.
ЛЧК-1: Літопис Червоної Калини. (1929). 1, 1.
ЛЧК-2: Літопис Червоної Калини. (1929). 2, 15.
ЛЧК-3: Літопис Червоної Калини. (1929). 3, 11.
ЛЧК-4: Літопис Червоної Калини. (1931). 6, 16.
ЛЧК-5: Літопис Червоної Калини. (1932). 11, 1.
ЛЧК-6: Літопис Червоної Калини. (1933). 1, 11.
ЛЧК-7: Літопис Червоної Калини. (1935). 7–8, 9.
ЛЧК-8: Літопис Червоної Калини. (1936). 4, 13.
Лотоцький, А. (1937a). Як дійсно було з проводом Пресової Квартири УСС? Літопис Червоної Калини, 4, 7.
Лотоцький, А. (1937b). Як дійсно було з проводом Пресової Квартири УСС? Літопис Червоної Калини, 11, 3–5.
Любовець, Н. (2022a). Перша світова війна 1914–1918 рр. у мемуарній репрезентації. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 64, 196–211. https://doi.org/10.15407/np.64.196109
Любовець, Н. (2022b). Спогади про війну в сучасному вимірі: інформаційно-комунікативний потенціал. Biography. Біографіка. Біографістика: електронне наукове видання, 1, 32–38.
Любовець, Н. (2024). Спогади на сторінках «Літопису Червоної Калини»: джерелознавчий та інформаційно-комунікативний вимір. Рукописна та книжкова спадщина України, 4(35), 236–250. https://doi.org/10.15407/rksu.35.236
Матвійчукова, Г. (1931). Спомини сестри-жалібниці. Літопис Червоної Калини, 9, 2–3.
Миколаєвич, О. (1935a). З мотикою на сонце. Спомини учасника від 7.Х до 21.Х.1914 р. (Далекойдуча стежа УСС. Вербяж, Лавочне, Сколе, Стрий). Літопис Червоної Калини, 5, 9–10.
Миколаєвич, О. (1935b). З мотикою на сонце. Спомини учасника від 7.Х до 21.Х.1914 р. (Далекойдуча стежа УСС. Вербяж, Лавочне, Сколе, Стрий). Літопис Червоної Калини, 6, 12–15.
Миколаєвич, О. (1935c). З мотикою на сонце. Спомини учасника від 7.Х до 21.Х.1914 р. (Далекойдуча стежа УСС. Вербяж, Лавочне, Сколе, Стрий). Літопис Червоної Калини, 7–8, 11–14.
Музей Визвольної Боротьби України. (1934). Літопис Червоної Калини, 2, 22–23.
На порозі нового року. (1931). Літопис Червоної Калини, 1, 2–3.
Німчук, І. (1927). Памятники в честь поляглих. Історичний Калєндар-Альманах Червоної Калини на 1928 рік. Львів; Київ, 155–158.
Німчук, І. (1933). Українські могили у Відні. Літопис Червоної Калини, 11, 6–8.
Олеськова, І. (1939a). Ґміндські типи і краєвиди. Літопис Червоної Калини, 7, 11–15.
Олеськова, І. (1939b). Перший день у Ґмінді. Уривок із споминів. Літопис Червоної Калини, 6, 4–7.
Островерха, М. (1936). У московському полоні (1916–1918 рр.). Літопис Червоної Калини, 4, 15–18.
Пам’ятник полеглим у Раві Руській. (1936). Літопис Червоної Калини, 9, 7–8.
Патерин, І. (1934). Технічна сотня УСС на Лисоні. Літопис Червоної Калини, 6, 2–4.
Передирій, В. (2009). Матеріали до вивчення історії ЗУНР на сторінках «Літопису Червоної Калини» (1929–1939 рр.), (1991–1995 рр.): джерелознавчий аспект. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 18, 666–673.
Ратушний, Р. (2021). Українські січові стрільці та їх роль у зародженні національної військової фотожурналістики. Інтегровані комунікації, 1(11), 21–27. https://doi.org/10.28925/2524-2644.2021.13
офронів, В. (1935). Інвалід. Історичний калєндар-альманах Червоної Калини на 1936 рік, 56–61.
Стечишин, С. (1932). Зі споминів полоненого. Літопис Червоної Калини, 7–8, 17–21.
Терлецький, О. (1932a). З життя полонених українців в Німеччині в 1916 році. Літопис Червоної Калини, 7–8, 8–10.
Терлецький, О. (1932b). Як полонені українці у вецлярському таборі привітали революцію в 1917 році. Літопис Червоної Калини, 11, 6–8.
Терлецький, О. (1932c). Як полонені українці у вецлярському таборі привітали революцію в 1917 році. Літопис Червоної Калини, 12, 4–5.
Трупи в дротяних засіках. (1930). Уривок зі споминів мадярського старшини Ґета Герцеґ про побут в Перемишлі в жовтні 1914 р. Літопис Червоної Калини, 1, 9–10.
Український відділ при Військовім музеї в Брюсселі. (1931). Літопис Червоної Калини, 7–8, 15–16.
Чайковський, А. (1931). Як формовано Січових Стрільців у Самбірщині. Літопис Червоної Калини, 9, 13–14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
