Мілітаризація жіноцтва: створення та діяльність Жіночої Січі в Карпатській Україні (1938–1939)
Ключові слова:
Карпатська Україна, Жіноча Січ, «чехословацька криза», мілітаризація, націоналізмАнотація
На основі архівних матеріалів, мемуарної літератури і періодики розкрито діяльність Жіночої Січі як структурного підрозділу Карпатської Січі й організаційну форму участі жіноцтва у громадсько-політичному та парамілітарному русі в Карпатській Україні в період «чехословацької кризи» (1938–1939). Цей феномен розглянуто в ширшому історичному контексті розвитку жіночого руху на Закарпатті в міжвоєнний період і як вияв загальноєвропейської тенденції до мілітаризації суспільства, зокрема жіночої частини, в умовах наростання воєнної загрози напередодні Другої світової війни.
Встановлено, що Жіноча Січ стала першою спробою масової мілітаризації жінок українським націоналістичним рухом у міжвоєнний період. Зʼясовано, що за короткий проміжок часу – від початку січня до середини березня 1939 р. – організація змогла розгорнути свою діяльність у всіх округах Карпатської України, розбудувати структуру жіночих відділів, сформувати власний однострій, провести санітарний, суспільно-політичний і розвідувальний вишколи, організувати шпиталь для поранених січовиків у Хусті. Зазначено, що, незважаючи на те, що жінки в Карпатській Січі виконували переважно допоміжні й обслуговувальні функції, їхня роль була незамінною для забезпечення потреб військового формування Карпатської України.
З’ясовано, що закарпатські жінки вперше одержали можливість створити окремий напіввійськовий підрозділ і налагодити його роботу згідно із власним баченням, здобути нові знання й опанувати нові спеціальності, розширити спектр соціальних ролей, прийнятних для них, зрештою – продемонструвати свою громадянську та національну позицію як повноцінних членів суспільства. Стверджено, що при цьому їхній вплив на діяльність та управління Карпатською Січчю залишався досить обмеженим: жінки не були представлені у складі її Головної команди та військового штабу, не мали права володіти та застосовувати зброю, не були введені нарівні з чоловіками до складу бойових підрозділів. Виявлено, що ці обмеження відповідали панівним суспільним уявленням про роль жінки, які не поширювалися на сферу збройного насильства.
Констатовано, що мілітаризація жіноцтва у Карпатській Україні була передвісником ширшої гендерної трансформації, що мала місце під час Другої світової війни, коли жінки суттєво збільшили свою присутність як у тилових, так і бойових підрозділах збройних сил країн-учасниць.
Посилання
Абрамович, І. (2019a). Жіноцтво Карпатської України. В Карпатська Україна – етап українського державотворення: історія і сучасність: матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю проголошення незалежності Карпато-Української держави і 145-річчю від дня народження видатного закарпатського політика і громадсько-культурного мислителя Августина Волошина (Ужгород, 14 березня 2019 р.). Ужгород, 41–43.
Абрамович, І. (2019b). Прояв жіночої активності у військово-політичному житті Карпатської України. В Карпатська Україна – незалежна держава: матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої Незалежності Карпатської України (Ужгород, 14–15 березня 2019 р.). Ужгород: Видавництво ПП «АУТДОР-ШАРК», 230–233.
Архів ОУН в Києві: Фонд Михайла Селешка.
Архів УСБУ ЗО: Архів Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, ф. 5, спр. 159, т. 1, конверт № 1.
Богачевська-Хомяк, М. (1995). Білим по білому: Жінки в громадському житті України. 1884–1939. Київ.
Богачевська-Хомяк, М. (2018). Білим по білому: Жінки в громадському житті України 1884–1939. Львів.
Ґабор, В. (2017). Жіночий рух у Карпатській Україні: національні, соціально-політичні та культурно-освітні аспекти (За матеріалами жіночої преси Галичини 1938–1939 рр.). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства, 7, 197–217.
Гавришко, М. (2014). Ставлення представників ліберального фемінізму в Галичині до ОУН у 1929–1939-х роках. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 24, 85–97.
Гармасій, І. (2013). Жіноча Карпатська Січ та її провідниці – приклад служіння нації та державі. https://surli.cc/aahrgq
Грінченко, Г., Кобченко, К., Кісь, О. (ред.). (2015). Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства: збірник наукових праць. Київ.
ДАЗО: Державний архів Закарпатської області, ф. 109, оп. 1, спр. 40.
Діло-1: Діло. (1939, 17 січня).
Діло-2: Діло. (1939, 4 березня).
Зан, М., Зан, А. (2024). Громадська та політична участь жіноцтва у державотворчих процесах Карпатської України (історіографічний аспект). В К. Куцов, І. Шніцер (ред.), Карпатська Україна як етап українського державотворення та боротьби українців за незалежність у ХХ ст.: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Ужгород, 14–15 березня 2024 р.). Ужгород: ТОВ «РІК-У», 83–93.
Капелюшний, В., Каліберда, Ю. (2024). Жіноча Січ у визвольних змаганнях 1938–1939 рр. на Закарпатті: відоме і маловідоме. Етнічна історія народів Європи, 74, 196–202.
Качалуба, М. (1983). З моєї Одіссеї (Ч. 3: Лікарські спомини з Карпатської України й Словаччини). Прудентопіль; Шерне.
Карпатська Україна в боротьбі. (1939). Відень.
Кедюлич-Химинець, М. (2011). Відлуння буремних років. Спогади. Нью-Йорк; Ужгород.
Наступ-1: Наступ. (1938, 4 грудня).
Наступ-2: Наступ. (1939, 1 лютого).
Наступ-3: Наступ. (1939, 1 січня).
Наступ-4: Наступ. (1939, 16 лютого).
Наступ-5: Наступ. (1939, 17 січня).
Наступ-6: Наступ. (1939, 23 лютого).
Наступ-7: Наступ. (1939, 4 березня).
Наступ-8: Наступ. (1939, 9 лютого).
Нова свобода. (1939, 7 березня).
Пагіря, О. (2010). Карпатська Січ: військове формування Карпатської України. Київ: Темпора.
Федака, С. (2010). Стефанія Тисовська. В С. Федака (упоряд.), Карпатська Україна. Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії: у 2 т. (Т. 2, с. 512–513). Ужгород: ПРАТ «Видавництво “Закарпаття”».
Химинець, М. (1996). Жіноча Карпатська Січ. В Карпатська Січ: матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 56-ій річниці Карпатської України (Ужгород, 11–12 березня 1995 р.). Ужгород: Ґражда, 84–87.
Химинець, Ю. (1996). Тернистий шлях до України. Ужгород: Ґражда.
Худанич, В. Марія Кедюлич-Химинець. Енциклопедія Закарпаття: Визначні особи ХХ століття. Ужгород: Ґражда, 153–154.
Штефаньо, О. (2012, 24 березня). Маловідома «Жіноча Січ». Новини Закарпаття, 20.
ЦДАВО: Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 3575с, оп. 1, спр. 18.
ASG: Archiwum Straży Granicznej w Szczecinie: Wschodniomałopolski Inspektorat Okręgowy 194, sygn. 6.
Khromeychuk, O. (2018). Militarizing Women in the Ukrainian Nationalist Movement from the 1930s to the 1950s. Aspasia, 12(1), 1–34.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Новітня доба

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.