Переосмислення теоретичних підходів до дослідження української державності в контексті асиметричних викликів, миротворчості та конкурентоспроможності країни
Ключові слова:
державність, теоретичні підходи, українська державність, миротворчість, конкурентоспроможністьАнотація
На основі аналізу писемних іноземних та українських джерел визначено актуальність дослідження української державності. Вивчено значення й застосування дефініції «державність» у світовій та українській науці. Виявлено відмінність семантичного ряду, закладеного в основу однієї і тієї ж самої дефініції українськими й іноземними вченими.
Визначено необхідність переосмислення теоретичних підходів до дослідження державності як умови існування міжнародної безпеки, обумовленої створенням нового міжнародного порядку, необхідністю інтерпретувати власний національний історіографічний багаж відповідно до потреб світового виміру й віднайти раціональну парадигму дослідження української державності. Альтернативою такого підходу визначено здатність оцінювати й порівнювати державність у вимірі світових процесів сучасності, конкретно-історичних прикладів окремих територій, описувати в контексті зрозумілої дослідникові та читачеві методології й термінології.
Визначено потребу наукової спільноти мати зрозумілі підходи до вивчення української державності, однаково застосовувати понятійно-категоріальний апарат до всіх процесів боротьби за державність, державотворення. Порівняно здобутки світової й української історіографії щодо дослідження категорії «державність». Встановлено, що у світовій науці наукову категорію «державність» вивчають історія, політичні науки, міжнародна економіка та міжнародне право. Розглянуто державність у контексті поглядів учених-істориків, політологів, економістів-міжнародників, юристів-міжнародників.
Проаналізовано «державність» у контексті досліджень міжнародної економіки як здатність здобутків і впливу економічного розвитку на здобуття державності й ефект впливу на економіку та навпаки – міжнародних економічних відносин на державність. Розглянуто чотири наукові парадигми дослідження української державності, визначено їх переваги та недоліки, можливість співіснувати в демократичних умовах наукового середовища. Досліджено ймовірність переосмислення теоретичних підходів вивчення української державності в ракурсі критеріїв міжнародного права. За результатами ґрунтовного аналізу наукових досліджень визначено, що найоптимальніший теоретичний підхід до вивчення української державності – підхід відповідно до забезпечення критеріїв набуття міжнародної правосуб’єктності: постійного населення, визначеної території, уряду, здатності вступати у відносини з іншими державами.
Посилання
Грушевський, М. (1904). Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східнього словянства. Санкт-Петербург.
Статут ООН: Статут Організації Об’єднаних Націй. (2008). Київ.
Химка, Дж.-П. (2002). Зародження польської соціал-демократії та українського радикалізму в Галичині (1860–1890). Київ: Основні цінності.
Шпорлюк, Р. (2000). Імперія та нації. Київ: Дух і літера.
Bentley, J. H. (1996, June). Cross-Cultural Interaction and Periodization in World History. American Historical Review, 101, 749–770.
Crawford, J. (1976–1977). The Criteria for Statehood in International Law. British Yearbook of International Law, 48/1, 93–182.
Ebke, A., & Haack, C. (2024, July 23). Periodisation and Modernity: an Introduction. History of European Ideas, 1–14. https://doi.org/10.1080/01916599.2024.2373542
Epple, A. (2020). Periodization in Global History: The Productive Power of Comparing. What in the World? Understanding Global Social Change, 43–62. https://doi.org/10.51952/9781529213348.ch003
Fryxell, A., Gutgarts, A., & Steinberg, O. (2022). Lost in Time: Periodization and Temporality in Abnormal Times. Global Intellectual History, 1–35. https://doi.org/10.1080/23801883.2022.2093768
Green, C. (2020). United/States: A Revolutionary History of American Statehood, 119(1). https://doi.org/10.36644/mlr.119.1.united/states
Green, W. A. (1995, May). Periodizing World History. History and Theory, 34(2), 99–111.
Harris, J. S. (1955). The Politics of Statehood in America. Parliamentary Affairs, 9(2), 140–150. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.pa.a052875
Matheson, W. (1939). Hawaii Pleads for Statehood. The North American Review, 247(1), 130–141.
Himka, J.-P. (1949/1988). Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century. London.
Owens, K. N. (1987, Autumn). The Prizes of Statehood. Montana The Magazine of Western History, 37(4), 2–9.
Romero-Barcelo, C. (1980, Fall). Puerto Rico, USA: the case for statehood. Foreign Affairs, 59(1), 60–81.
Steell, B. (1936, September). An Interpretation of the Statehood Process, 1800 to 1850. The Mississippi Valley Historical Review, 23(2), 189–204.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
