Побут і релігійні практики виживання українських політв’язнів: за матеріалами фондової колекції Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору»
Ключові слова:
ГУЛАГ, спецпоселення, репресії, радянізація, усна історія, українські політичні в’язні, ОУН, УПА, дисиденти, історія повсякдення, релігія, УГКЦ, священники, релігійні практикиАнотація
Проаналізовано усноісторичні записи інтерв’ю з українськими політичними в’язнями, що походили зі сімей священнослужителів УГКЦ, громадсько активних осіб, які були членами ОУН, УПА або ж співпрацювали та допомагали їм, мешкали в Західній Україні. Представлено транскрипти інтерв’ю, доповнені стислими біографічними довідками репресованих осіб, які відображають їхні життєві траєкторії. Більшість спогадів записано з особами, репресованими в дитячому та юнацькому віці. Зазначено, що такі особисті наративи теж мають чималий дослідницький потенціал, адже відображають різні виміри повсякдення політичних в’язнів.
Стверджено, що досвід арешту, нелюдські умови перебування у в’язниці та подальша депортація на місце відбування покарання негативно впливали на здоров’я і психоемоційний стан арештованих. Констатовано, що в таких важких умовах важливо було вижити, пристосуватися до нової реальності, виробити психологічну стійкість. Зауважено, що у процесі адаптації до в’язничної реальності допомагали й релігійні практики.
Зауважено, що для збереження у в’язниці життєздатності українські політв’язні зверталися до Бога, виготовляли вервиці, проводили спільні молитви. Встановлено, що підпільні Літургії, уділення Таїнств звершували священнослужителі УГКЦ. Відзначено, що в табірній системі ГУЛАГу значно важче було проводити релігійні практики, за них суворіше карали, однак навіть у таких умовах, попри всі ризики, частина ув’язнених збиралася на імпровізовані святкування. Зауважено, що у спецпоселенні з дещо послабленим режимом утримання депортовані українці гуртувалися навколо священників, які намагалися надалі здійснювати душпастирську діяльність. Встановлено, що релігійне життя було невід’ємною складовою побуту, частиною громадського життя до ув’язнення, а відтак єднання навколо релігійних практик посилювало зв’язок нової спільноти українців, слугувало певним маркером національної ідентичності, допомагало відчувати зв’язок із домом.
Посилання
Бажан, О., Данилюк, Ю. (2000). Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. XX ст.). Київ.
Бажан, О. (2004). Депортації народів Криму в роки Другої світової війни через призму документів радянських спецслужб. Історія України. Маловідомі імена, події, факти: збірник статей, 26, 155–167.
Бажан, О. (2012). Спецпослення. Енциклопедія історії України (Т. 9: Прил–С). Київ, 745–746. https://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf
Бажан, О. (2013). Операція «Захід»: до 75-річчя депортації населення Західної України у віддалені райони СРСР. Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика, 18, 338–347.
Білас, І. (1994a). Репресивно-каральна система в Україні (1917–1953): суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: в 2 кн., 1. Київ: Либідь: Військо України.
Білас, І. (1994b). Репресивно-каральна система в Україні (1917–1953): суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: в 2 кн., 2. Київ: Либідь: Військо України.
Білокінь, С. (2013). Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917–1941 pp.): джерелознавче дослідження, 2. Дрогобич: Коло.
Бондарук, Л. (2010). Роль українського руху опору в організації Норильського повстання. Історичний архів. Наукові студії, 4, 38–42.
Боднарук, Л. (2022). Книга Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу. Харків: Folio.
Вронська, Т. (2009). Репресії проти родин «ворогів народу» в Україні: ідеологія та практика (1917–1953 рр.) [дис. … д-ра іст. наук, Інститут історії України НАН України]. Київ. https://shron1.chtyvo.org.ua/Vronska_Tamara/Represii_proty_rodyn_vorohiv_narodu_v_Ukraini_ideolohiia_ta_praktyka_1917-1953_rr.pdf
?
Вронська, Т. (2013). Упокорення страхом: сімейне заручництво у каральній практиці радянської влади (1917–1953 рр.). Київ: Темпора.
Вронська, Т. (2022). Непевний контин[г]ент: депортації із Західної України 1944–1953 років, режимне повсякдення, повернення. Київ: Дух і літера.
Губка, І. (2004). Дорогою боротьби. Львів: Афіша.
Губка, І. (2005). Правда про Норильськ: (повстання 1953 року). Львів: Афіша.
Даценко, С. (2019). Віра в неволі. З особистих наративів в’язнів ГУЛАГУ у фондовій колекції Меморіалу. Військово-історичний меридіан, 1(23), 62–71.
Епплбом, Е. (2006). Історія ГУЛАГу. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Заячківська-Михальчук, Г. (2009). Заручниця імперії (спогади політвʼязня). Львів: ГІП Сорока Т. Б.
Ільницький, В., Антонюк, Я. (2023). Міські боївки Служби безпеки ОУН (1941–1951): створення та діяльність. Новітня доба, 11, 175–194. https://doi.org/10.33402/nd.2023-11-175-194
Інтерв’ю-1: Інтерв’ю з Баб’юк (Яцун) Марією, 1945 р. н., записане у м. Жовква 11 квітня 2021 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-2: Інтерв’ю з Дрозд (Чопик) Вірою Григорівною, 1929 р. н., записане у м. Моршин Львівської області 2 січня 2009 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-3: Інтерв’ю з Кондрином Михайлом Івановичем, 1948 р. н., записане у м. Львові, 29 липня 2022 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-4: Інтерв’ю з Крип’якевич (Цегельською) Олександрою, 1944 р. н., записане у м. Львові 15 липня 2020 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-5: Інтерв’ю з Ласовським Олександром В’ячеславовичем, 1940 р. н., записане у м. Львові 11 лютого 2019 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-6: Інтерв’ю з Лащевською (Лукашевич) Іриною, 1945 р. н., записане у м. Моршин, 28 вересня 2020 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-7: Інтерв’ю з Мариновичем Мирославом, 1949 р. н., записане у м. Львові 24 вересня 2020 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-8: Інтерв’ю з Решетник (Миколайчук) Галиною, 1941 р. н., записане у м. Тернополі 25 листопада 2020 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-9: Інтерв’ю з Станкевич (Биркою) Іриною, 1947 р. н., записане у м. Моршин Львівської області, 28 вересня 2020 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-10: Інтерв’ю з Харів (Таланчук) Лаврентією, 1944 р. н., записане у м. Львові 6 грудня 2019 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Інтерв’ю-11: Інтерв’ю з Шадною (Ватраль) Ольгою, 1941 р. н., записане у м. Львові 1 серпня 2019 р. Архів Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія терору».
Кісь, О. (2013). Вивчення досвіду українок-політв’язнів ГУЛАГу: стан досліджень та джерельні ресурси (Studying the experiences of Ukrainian women–political prisoners: state of research and primary sources). В І. Д. Пасічник та ін. (ред. кол.), Гендер та філософія: гендерні студії у філософських науках (22 листопада 2012 р.). Гендер та культурологія: гендерні дослідження феноменів культури (21 лютого 2013 р.): збірник матеріалів круглих столів. Острог, 50–61.
Кісь, О. (2016a). Релігійні практики українок-політв’язнів у ГУЛАГу. Карпати: людина, етнос, цивілізація, 6, 41–48.
Кісь, О. (2016b). Жіночий досвід ГУЛАГу: стан досліджень та джерельні ресурси в українському контексті. Український історичний журнал, 3, 125–138.
Кісь, О. (2017). Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Львів.
Когут, А. (2020). Особливості депортації українського населення під час операції «Запад» (за документами ГДА СБУ) [дис. ... канд. іст. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. Київ. https://shron1.chtyvo.org.ua/Kohut_Andrii/Osoblyvosti_deportatsii_ukrainskoho_naselennia_pid_chas_operatsii_Zapad_za_dokumentamy_HDA_SBU.pdf
?
Козяр, І. (2010). Спогади. Київ.
Коханська, Г. (2008). З Україною у серці. Спомини, 9. Торонто; Львів: Літопис УПА.
Кравцова, Г. (2020). Специфіка наративів про предметно-емоційні й духовні національні маркери у побуті політичних в’язнів (на матеріалах, зафіксованих у Стрийському р-ні Львівської обл. та в м. Бурштин Івано-Франківської обл.). Народознавчі зошити, 3, 594–604.
Кривуцький, І. (упоряд.). (2009). В намисті з колючого дроту. Спогади жінок, в’язнів ГУЛАГу, учасниць норильського повстання 1953 року. Львів: Манускрипт.
Пастушенко, Т. (2017). Украинский образ ГУЛАГа в Казахстане: тематические доминанты национального наратива. В К. Н. Менлибаев, Г. М. Рысмагамбетова и др. (ред. кол.), Депортация народов в эпоху тоталитаризма: исторические уроки. Материалы круглого стола. Караганды: Болашак-Баспа, 70–79.
Подкур, Р. (2007). «Дитячий ГУЛАГ» у контексті політики державного терору (1937–1939 рр.). З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ, 1(28), 189–204.
Проект «Непочуті»: Архів усноісторичних свідчень. Проект «Непочуті». Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору».
Романюк, М. (2015). Розбудова оунівського підпілля Золочівської округи в період німецької окупації. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (Вип. 27: Ювілейний збірник на пошану Юрія Сливки), 253–265.
Сливка, Ю. та ін. (упоряд.). (1996). Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади: у 3 т. (Т. 1: 1939–1945 рр.). Львів.
Сливка, Ю. та ін. (упоряд.). (1997). Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади: у 3 т. (Т. 2: 1946–1947 рр.). Львів.
Сливка, Ю. та ін. (упоряд.). (2002). Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади: у 3 т. (Т. 3: Спогади). Львів.
Applebaum, A. (Ed.). (2011). Gulag Voices: An Anthology. New Haven, CT: Yale University Press.
Alexopoulos, G. (2017). Illness and Inhumanity in Stalin’s Gulag. New Haven, CT: Yale University Press.
Hardy, J. (2016). The Gulag after Stalin: Redefining Punishment in Khrushchev’s Soviet Union, 1953–1964. Ithaca, NY: Cornell University Press.
Jakobson, M. (2014). Origins of the Gulag: The Soviet Prison Camp System, 1917–1934. Kentucky: University Press of Kentucky.
Iryna Lashchevska (Lukashevych), Ірина Лащевська (Лукашевич) (* 1945). Paměť národa. https://www.pametnaroda.cz/uk/lashchevska-lukashevych-irina-laschevska-lukashevich-iryna-20200928-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
