Бойові дії в галицько-буковинських землях: серпень 1914 року – квітень 1915 року
Ключові слова:
Велика війна, австро-угорські війська, російська армія, бойові дії, Карпатські битви, українські землі, січові стрільціАнотація
Розкрито плани Центральних держав і Росії щодо галицько-буковинських земель, зокрема їхнє місце та роль у воєнних битвах між австро-угорсько-німецькими й російськими військами в перший рік Великої війни. Наголошено на кількісному та якісному особовому складі військ супротивних держав, їхній технічній оснащеності й насиченості на фронтах. Розглянуто їхню військову структуру, а також плани розгрому один одного. Акцентовано на ідеологічному обґрунтуванні росіянами війни, питанні щодо належності українських теренів й українців до «русскої землі та народу», чим відзначали свою «визвольну місію».
Висвітлено перебіг воєнних дій на початковому етапі війни, виділено низку бойових операцій на західноукраїнських землях, серед них найбільшу і найкровопролитнішу – Галицьку битву. Зауважено, що внаслідок цієї, а також інших битв, російські війська зайняли Східну Галичину, оточили найсильнішу твердиню в Європі – Перемишльську фортецю. Наголошено, що російська армія на різних напрямках Південно-Західного фронту неабияк просунулася вперед, дійшовши до Карпатських перевалів, загрожуючи передовсім Угорщині, Західній Галичині, зокрема Кракову і німецькій Сілезії. Зазначено, що з окупацією Галичини та Буковини російський уряд вважав їх своїми землями. Звернено увагу на те, що величезні втрати противників, виснаженість його військ вимагали перепочинку, тому із зайняттям у грудні 1914 р. Карпатських перевалів, війна в Галичині на деякий час перетворилася з маневреної на позиційну. Наголошено на відновленні бойових дій у січні 1915 р. між російською й австро-угорською арміями в Карпатах.
Зазначено, що перша Карпатська битва не привела до бажаного ні одну зі сторін, а квітневі, або «великодні», бої належали до одних із найкривавіших та найжорстокіших у війні і стали останніми в зимовій воєнній кампанії, відтак фронт став на зайнятих позиціях. Спостережено, що відбувалися поодинокі бої в Карпатах, однак це було зрадливе затишшя напередодні Горлицької битви.
Окремо виділено участь у бойових діях на боці Австро-Угорщини УСС. Особливо наголошено на їхніх боях у галицькому Підгір’ї та на Карпатських перевалах, відзначено їхній героїзм у битвах за рідну землю.
Посилання
Берест, І. (2009). Соціальне становище населення Східної Галичини і Західної Волині в роки Першої світової війни [автореф. дис. ... канд. іст. наук, Львівський національний університет ім. І. Франка].
Брусилов, А. (1946). Мои воспоминания. Москва.
Брусилов, А. (1983). Мои воспоминания. Москва.
Вістник Союза визволення України. (1914). 5–6, 3–5.
Вістник Союза визволення України. (1915). 7–8, 5–7.
Волковинський, В. (2002). Бойові дії на українських землях у роки Першої світової війни. Проблеми історії України ХІХ–ХХ ст., 4. Київ, 52–59.
Волковинський, В., Реєнт, О. (2004). Україна в період Великої війни (1914–1918 рр.). Історія України, 29–32, 6.
Гірняк, Н. (1955). Організація і духовний ріст Українських Січових Стрільців. Філадельфія.
Гнатевич, Б., Лепкий, Л., Німчук, І. (ред.). (1991). Українські Січові Стрільці, 1914–1920: [фотоальбом]. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів: Слово.
Горлицкая операция. (1941). Сборник документов мировой империалистической войны на русском фронте (1914–1917 гг.). Москва.
Довідник: Підкова, І. З., Шуст, Р. М. (заг. ред.). (2002). Довідник з історії України (А–Я). 2-ге вид. доопрац. допов. Київ.
Карпинець, І. (2005). Галичина: військова історія 1914–1921. Львів.
Керсновский, А. (1994). История русской армии: в 3 т. (Т. 3: 1881–1915 гг.). Москва.
Клапчук, В., Клапчук, М. (2007). Делятинщина: історико-географічне дослідження. Делятин, 133.
Литвин, М., Науменко, К. (1998). Миколаївщина в роки визвольних змагань 1914–1920 рр. Миколаївщина, 1, 207.
Литвин, В. (2008). Історія України. Київ.
Луців, Л. (1965). Слідами стрілецької слави. Джерсі-Сіті.
Палеолог, М. (1991). Царская Россия во время мировой войны. Москва.
Реєнт, О. (2008). Україна в Першій світовій війні: сучасні науково-методологічні аспекти. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 16, 252–264.
Ріпецький, С. (1956). Українське Січове Стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. Нью-Йорк.
Романюк, І. (1974). Спогади про Мельниччину і Борщівщину. Історико-мемуарний збірник Чортківської округи. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 514.
Солженицын, А. (1992). Август четырнадцатого. Роман-газета-3. Москва, 61.
Строков, А. (1974). Вооруженные силы и военное искусство в Первой мировой войне. Москва.
Субтельний, О. (1991). Україна. Історія. Київ.
Функен, Ф., Функен, Л. (2002). Первая мировая война 1914–1918. Пехота – бронетехника – авиация. Москва.
Чорновол, І. (2014). Городоцька битва. До 100-річчя Першої світової війни. Галіція. Українсько-австрійський огляд, 4, 9.
Шамбаров, В. (2003). За Веру, Царя и Отечество. Москва.
Якимович, Б. (1996). Збройні сили України. Нарис історії. Львів.
Bandrowski, J. (1917). W płomieniach. Lwów w lecie 1914. Kijów.
Bator, J. (2008). Wojna galicyjska. Działania armii austro-węgierskiej na froncie północnym (galicyjskim) w latach 1914–1915. Kraków.
Dąbrowski, I. (1937). Wielka wojna 1914–1918. Warszawa.
Forstner, F. (2000). Twierdza Przemyśl. Warszawa.
Holzer, J., & Molenda, J. (1966). Polska w pierwszej wojnie światowej. Warszawa.
Keegan, I. (1999). The First World War. New York.
Olszański, T. A. (red.). (1985). Pierwsza wojna światowa w Karpatach. Warszawa.
Zgórniak, M. (1987). 1914–1918. Studia i szkice z dziejów I wojny światowej. Warszawa.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
