Український легіон самооборони (31-й охоронний батальйон СД): Волинський період
Ключові слова:
ОУН(м), мельниківці, Волинь, Український легіон самооборони, батальйон, комбатантиАнотація
Встановлено, що восени 1943 р. німецьке командування налагодило контакт із підпіллям ОУН(м) на Волині, результатом чого стали переговори про створення окремого військового відділу, який пізніше одержав назву «Український легіон самооборони». Акцентовано увагу на тому, що її використовували комбатанти, а для німецького командування легіон залишався 31-м охоронним батальйоном СД. Висвітлено комплектування підрозділу, рейд спеціальної групи на південь Волині з метою залучення до легіону інших членів ОУН(м).
Порушено проблему взаємин ОУН(м) і ОУН(б) улітку 1943 р., приєднання мельниківських військових відділів до УПА. Досліджено вплив цих подій на формування УЛС. Встановлено, що мельниківці, переслідувані СБ ОУН(б) й іншими партизанами, змушені були перейти на нелегальне становище. Встановлено, що вступ до лав підрозділу розцінювався як одна зі стратегій власного порятунку.
Розкрито процес безпосереднього формування УЛС у с. Підгайці неподалік Луцька, куди перебазувалася рейдова група з півдня Волині й інші члени ОУН(м). На основі опрацьованих мемуарів комбатантів встановлено, що в Підгайцях мельниківцям не вдалося довести чисельність підрозділу до повноцінного батальйону, порівняно з часом його перебування на території Польщі. Зʼясовано, що на етапі формування підрозділ залучали до антипартизанських операцій. Розглянуто питання участі УЛС у реалізації нацистської політики, зокрема карально-репресивних заходах проти місцевого населення. Встановлено, що через відсутність належного вишколу та злагодження, УЛС на території Волині поніс втрати, допустивши помилки в тактичному плануванні й необережному поводженні зі зброєю. Виснувано про неефективність ведення боїв УЛС проти ЧА, його низький рівень бойової готовності через членів родин комбатантів, які перебували поряд із підрозділом у місцях його розташування.
Посилання
Акт про звірства німецьких окупантів в с. Підгайці, Теремнівського району. (1944, 31 травня). Радянська Волинь, 3.
Боляновський, А. (2003). Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). Жовква.
ВКМ: Волинський краєзнавчий музей, ф. Допоміжні матеріали (ДМ), інв. № 63289. Совершенно секретно. Министра государственной безопасности УССР генерал-майору тов. Дроздову, арк. 1–2.
ГДА СБУ-1: Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ), ф. 5, оп. 1, спр. 1660 (Гаврилюк-Новак М. Ф., Матвійчук С. П., Дрозденко М. І. Почато: 27 червня 1948 р. Закінчено: 20 серпня 1993 р.), 395 арк.
ГДА СБУ-2: ГДА СБУ, ф. 6, оп. 1, спр. 75178 у 5 т. (Т. 3: Швець К. Ф., Ілик Д. І., Швець-Кусяк Е. Д.), 376 арк.
Гірняк, К. (1977). Український легіон самооборони. Причинки до історії. Торонто.
ДАВО: Державний архів Волинської області, ф. р-66 (Архівний відділ МВС Волинської області), оп. 4, спр. 13, т. 1, 213 арк.
Д’яченко, А. В. (2017). Український Легіон Самооборони в боротьбі за українську справу в роки німецько-радянської війни (1941–1945 рр.). Гілея: науковий вісник, 125, 74–78.
Каліберда, Ю. (2010). Збройні формування ОУН Мельника у 1943–1944 рр. на Волині. Воєнна історія, 1(49), 70–78.
Каркоць-Вовк, М. (2002). Від Вороніжа до Українського легіону самооборони. 2-ге вид., допов. Рівне.
Куделя, М. П. (1999). Крізь бурі лихоліть: спогади. Міннеаполіс.
Лівіцька, О. (2022). «Кузьмови діти» втекли з Сибіру. Репортаж-спогад з Волині про совєтське пекло (Ч. 1: Своя історія). https://pershyj.com/p-kuzmovi-diti-vtekli-z-sibiru-reportazhspogad-z-volini-pro-sovyetske-peklo-ch-1svoya-istoriya-56357
Мазурок, В. (2012). Українці Волині у Збройних силах Німеччини у роки Другої світової. Вісті комбатанта, 2. https://komb-a-ingwar.blogspot.com/2012/06/blogpost_24.html
Марчук, І. (2020). «Холоднокровний флегматик і аскетичний педант». Полковник Смородський. Історична правда. https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/05/4/157440/
Наконечний, В. (2006). Волинь – криваве поле війни. Тернопіль.
Оліцький, В., Карпенко, І. (2022). Історія формування та бойовий шлях Українського легіону самооборони (за матеріалами мемуарів його учасників). Консенсус, 3, 22–34.
Польща вимагає екстрадиції українця за звинуваченням у воєнних злочинах. (2017). Історична правда. https://www.istpravda.com.ua/short/58c813004b4e4/
Станиславів, В. (Макух Ю.). (2002). Ліс приймає повстанців. Кременець.
Федорчук, Я. (ред.), Пущук, І. (упоряд.). (2011). Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Володимир-Волинський район. Луцьк.
Фетісова, Я. (1944, 31 травня). Трагедія в Підгайцях. Радянська Волинь, 3.
Царук, Я. (2003). Трагедія волинських сіл 1943–1944 рр. Українські і польські жертви збройного протистояння. Володимир-Волинський район. Львів.
Шафета, П. Г. (1988). Чорний легіон. Художньо-документальні нариси. Київ.
Majewski, M. (2005). Przyczynek do wojennych dziejów Ukrainskiego Legionu Samoobrony (1943–1945). Pamięć i Sprawiedliwość, 2, 295–327.
Radchenko, Yu., & Usach, A. (2020). «For the Eradication of Polish and Jewish-Muscovite Rule in Ukraine»: An Examination of the Crimes of the Ukrainian Legion of Self-Defense. Holocaust and Genocide Studies, 34(3), 450–477.
Rising, D., & Glass, D. (2020). Minnesota man exposed as commander of Nazi-led unit dies. https://apnews.com/article/76fc8d452d0635683dffd23b82dd4e42
Pion śledczy IPN wystąpi do USA o wydanie Polsce podejrzanego o popełnienie zbrodni przeciwko ludzkości. (2017). https://ipn.gov.pl/pl/aktualnosci/39188,Pion-sledczy-IPN-wystapi-do-USA-o-wydanie-Polsce-podejrzanego-o-popelnienie-zbro.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
