Економічне питання у творчій спадщині Миколи Міхновського в контексті подолання російських історичних міфів
Ключові слова:
Україна, українці, Микола Міхновський, «Самостійна Україна», економічне питання, російсько-українська війна, російські історичні міфиАнотація
На основі джерельного матеріалу проаналізовано економічне питання у творчій спадщині М. Міхновського в контексті подолання російських історичних міфів. Виявлено, що М. Міхновський переконливо обґрунтував пріоритет загальнонаціональних українських інтересів над вузько класовими та ще з обов’язковим наголосом на відновленні української державності, націоналізації землі, створення фермерства в Україні тощо. Закцентовано увагу на тому, що у програмних документах УНП економічне питання було розроблено на достатньому для того часу рівні. Констатовано, що М. Міхновський мав стратегічне бачення покращення добробуту й економічної захищеності українського трудящого класу. З’ясовано, що економічні ідеї М. Міхновського, зокрема щодо націоналізації землі, створення потужного українського фермерства (середнього класу), достатньо продуктивні та залишаються актуальними.
Наголошено, що для перемоги в російсько-українській війні, подолання політичних, економічних, соціальних, мовних, етнокультурних та інших негараздів треба послідовно і системно спростовувати численні російські історичні міфи, зокрема й інсинуації рашистів про створення української державності В. Лєніним, оскільки вона існувала задовго до нього. Доведено, що М. Міхновський на початку ХХ ст. актуалізував українські державотворчі, націєтворчі та етнокультуротворчі процеси, а його праці, особливо «Самостійна Україна», стали дороговказами для українських патріотів-націоналістів у створенні УССД.
Наголошено, що під час російсько-української війни сталий розвиток України, її національної економіки та розвінчування російської історичної міфотворчості – вагомі чинники в перемозі над рашизмом і рашистами, тому ці питання потребують подальшого всебічного наукового опрацювання.
Посилання
Андрієвський, В. (1953). М. Міхновський – передвісник українського націоналізму. Календар-альманах «Відродження» на 1954 рік. [б. м.], 131–135.
Андрієвський, В. (1974). Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії). Визвольний шлях, 6. Київ, 588–617.
Андрієвський, В. (2015). Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії). В М. Міхновський, Суспільно-політичні твори. Київ, 124–153.
Білецький, Б. Ф., Карпо, В. Л. (1999). Микола Іванович Міхновський (До 75-річчя від дня загибелі). Питання історії України: збірник наукових статей, 3. Чернівці, 96–107.
Верстюк, В., Осташко, Т. (1998). Міхновський Микола Іванович. В В. Верстюк, Т. Осташко, Діячі Центральної Ради. Біографічний довідник. Київ, 131–133.
Волковинський, В. (1995). Микола Міхновський. В В. Замлинський (кер. авт. кол.), Історія України в особах: ХІХ–ХХ ст. Київ, 261–266.
Галайко, Б. М. (2017). Підстави сучасного українського соціал-націоналізму. Соціальна політика в теорії і практиці українського націоналізму: історія і сьогодення: матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 75-й річниці УПА (Івано-Франківськ, 19–20 травня 2017 р.). Івано-Франківськ, 54–60.
Геращенко, Т. (2003). Микола Міхновський у спогадах і оцінках його сучасників. Молода нація, 2(27), 13–32.
Гирич, І. (2003). Листування Зиновія Книша з Андрієм Жуком з приводу книжки про Миколу Міхновського. Молода нація, 2(27), 170–225.
Горєлов, М. (1996). Перший український державник. В М. Горєлов, Передвісники незалежної України. Історичні розвідки. Київ, 14–58.
До українського народу. (2015). В М. Міхновський, Суспільно-політичні твори. Київ, 175–176.
Євтимович, Є. (1936). Микола Міхновський – творець українського націоналізму. Календар «Батьківщини» на 1937 рік. Львів, 22–34.
Євтимович, Є. (1957, 21 квітня). Поручик Микола Міхновський (Творець новітнього українського війська). Гомін України.
Жук, А. (2003). Писання Миколи Міхновського. Молода нація, 2(27), 40–44.
Кармазіна, М. (1998). Світ ідей Миколи Міхновського. Нова політика, 6, 39–44.
Книш, З. (1965a). Конституція України в проекті Української народної партії. В З. Книш, Так перо пише…: Вибранні статті. Торонто, 73–107.
Книш, З. (1965b). Микола Міхновський і вибори до Четвертої Думи. В З. Книш, Так перо пише…: Вибранні статті. Торонто, 108–126.
Книш, З. (1965c). Військова діяльність Миколи Міхновського. В З. Книш, Так перо пише…: Вибранні статті. Торонто, 127–143.
Книш, З. (1976). Деякі думки Миколи Міхновського про націоналізм. Самостійна Україна, 3–4, 35–39.
Коваленко, О. (1939). На межі двох віків. З минулого, 2. Варшава.
Коваль, Р. (2002). Герой, що не зміг врятувати Батьківщину. В М. І. Міхновський, Самостійна Україна. Київ, 5–26.
Коллард, Ю. (1972). Спогади юнацьких років. Торонто.
Коллард, Ю. (2015). Передмова до книжки-промови М. Міхновського «Самостійна Україна». В М. Міхновський, Суспільно-політичні твори. Київ, 113–123.
Кривошея, В. (1996). Родовід Міхновських. В М. Дмитрієнко (ред.-уклад.), Українська генеалогія: теорія, методологія, історія та практика: матеріали І генеалогічних читань пам’яті Вадима Модзалевського. Київ, 144–149.
Курас, І. Ф., Турченко, Ф. Г., Геращенко, Т. С. (1992a). М. І. Міхновський: постать на тлі епохи. Український історичний журнал, 9, 76–91.
Курас, І. Ф., Турченко, Ф. Г., Геращенко, Т. С. (1992b). М. І. Міхновський: постать на тлі епохи. Український історичний журнал, 11, 63–79.
Мірчук, П. (1960). Микола Міхновський: апостол української державности. Філадельфія.
Мірчук, П. (1974). У 50-річчя від смерти М. Міхновського. Авангард: журнал української молоді, 2/3(118/119), 98–100.
Міхновський, М. І. (2015). Самостійна Україна. В М. Міхновський, Суспільно-політичні твори. Київ, 165–174.
Основний Закон «Самостійної України», Спілки народу українського (Проект, утворений групою членів Української Народної Партії). (2015). В М. Міхновський, Суспільно-політичні твори. Київ, 177–184.
Програма Української Народної Партії. (2015). В М. Міхновський, Суспільно-політичні твори. Київ, 263–290.
Сич, О. М. (2017). Соціально-консервативний націоналізм: фактори становлення. Соціальна політика в теорії й практиці. В О. М. Сич (наук. ред.), Соціальна політика в теорії і практиці українського націоналізму: історія і сьогодення: матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 75-й річниці УПА (Івано-Франківськ, 19–20 травня 2017 р.). Івано-Франківськ, 257–270.
Семків, Р. (2015). Архітектор демократичної нації. В М. Міхновський, Суспільно-політичні твори. Київ, 5–7.
Турченко, Ф. Г. (2000). Микола Міхновський: дитинство та юність. Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету, 9. Запоріжжя, 36–54.
Турченко, Ф. Г. (2001). Микола Міхновський: студентські роки (Фрагмент біографії). Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету, 10. Запоріжжя, 72–91.
Турченко, Ф. Г. (2002). Останні роки у Києві (Фрагмент з біографії Миколи Міхновського). Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету, 14. Запоріжжя, 45–66.
Турченко, Ф. Г. (2003a). «Харківський проект» Миколи Міхновського. Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету, 15. Запоріжжя, 7–34.
Турченко, Ф. (2003b). Микола Міхновський: становлення світогляду. Молода нація, 2(27), 59–125.
Турченко, Ф. (2006). Микола Міхновський: життя і слово. Київ.
Турченко, Ф. Г. (2008). П. Скоропадський і М. Міхновський 1918 р.: дві моделі державного будівництва. Український історичний журнал, 4, 48–59.
Турченко, Ф. Г. (2013). Михайло Грушевський vs. Микола Міхновський (дискусія сучасників: погляд через сторіччя). Український історичний журнал, 2, 74–94.
Турченко, Ф. (2023). Микола Міхновський: уроки для нащадків. Український історичний журнал, 4(571), 85–97.
Удод, О. (2006). Читайте цю книгу: вона навчить розуміти українську історію. В Ф. Турченко, Микола Міхновський: життя і слово. Київ, 5–8.
Шемет, С. (1925). Микола Міхновський: (Посмертна згадка). В В. Липинський (гол. ред.), Хліборобська Україна (Кн. 5: 1924–1925). Відень, 3–30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
