Олександр Ященко: трагічна доля підполковника Армії Української Народної Республіки
Ключові слова:
Олександр Ященко, Гетьманат, Армія УНР, Волинське воєводство, УПА, НКВСАнотація
Розглянуто військову і громадську діяльності підполковника Армії УНР О. Ященка, уродженця Варшави, рідним містом для якого з дитинства став Житомир. На основі розсекречених архівних документів спецслужб, що зберігаються в ГДА СБУ, реконструйовано основні сторінки військової біографії та цивільного життя цієї, донедавна невідомої – як в українській історії, так і у краєзнавчій літературі – постаті. Простежено, що військова служба в царській армії для О. Ященка почалася після закінчення Орловського кадетського корпусу та Київського військово-піхотного училища. Встановлено, що з початком Великої війни був на фронті, воював у Галичині, у Карпатах, мав нагороди, у роки Української Центральної Ради підтримував процеси українізації війська, за Гетьманату був призначений комендантом Катеринославського повіту, згодом став підполковником штабу Головного інтендантського управління Військового міністерства УНР, працював у Луцьку та Варшаві. З’ясовано, що після інтернування О. Ященко пов’язав своє життя з Волинським воєводством: працював художником мандрівного театру в Ковелі, вчителював, був членом Острозької філії УЦК, а в 1932 р. відійшов від громадської роботи – купив землю і почав господарювати, завів пасіку на хуторі поблизу містечка Тучин Рівненського повіту.
Зауважено, що початковий період Другої світової війни і прихід більшовицької влади у край не торкнулися колишнього підполковника Армії УНР: живучи самотньо на хуторі, він не потрапив під приціл органів НКВС. Встановлено, що посилення жорстокості нацистського окупаційного режиму змусило його шукати захисту серед українських повстанців, відтак, поділяючи ідеали УПА, він рушив на лівобережжя Горині, яку контролювала УПА-Північ.
Висвітлено роботу О. Ященка («Хуста») як перекладача політвідділу штабу УПА-Північ, який очолював Я. Бусел («Галина»). Зазначено, що терор нацистів проти повстанців змусив О. Ященка повернутися на хутір, де 1944 р. його заарештували органи НКВС. Проаналізовано власні свідчення підполковника, простежено його поведінку під час затримання, а також засудження Військовим трибуналом військ НКВС Київської обл. до розстрілу.
Посилання
ГДА СБУ-1: Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ), м. Рівне, ф. 5(Р), спр. 10787 (Архівно-кримінальна справа на Ященка О. Г.).
ГДА СБУ-2: Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ), м. Рівне, ф. 5(Р), спр. 10787 (Контрольно-наглядова справа на Ященка О. Г.).
ГДА СБУ-3: Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ), м. Тернопіль, ф. П., спр. 2124 (Архівно-кримінальна справа на Русіяна М. Т.).
Давидюк, Р. (2016). Українська політична еміграція в Польщі: склад, структура, громадсько-політичні практики на території Волинського воєводства. Львів; Рівне: ПП ДМ.
Давидюк, Р. (2023). Уенерівці в УПА на Волині. Новітня доба, 11, 81–95. https://doi.org/10.33402/nd.2023-11-81-95
ДАВО: Державний архів Волинської області (Держархів Волинської обл.), ф. 46 (Волинське воєводське управління, м. Луцьк, Волинського воєводства, 1921–1939 рр.), оп. 9, спр. 4041.
ДАРО-1: Державний архів Рівненської області (Держархів Рівненської обл.), ф. 33 (Прокуратура Рівненського окружного суду), оп. 4, спр. 61.
ДАРО-2: Державний архів Рівненської області (Держархів Рівненської обл.), ф. Р-22 (Рівненський гебітскомісаріат, м. Рівне), оп. 1, спр. 268.
ДАРО-3: Державний архів Рівненської області (Держархів Рівненської обл.), ф. Р-2771 (Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області, 1939–1957 рр.), оп. 2, спр. 234.
ДАТО: Державний архів Тернопільської області, ф. 348 (Кременецьке повітове управління товариства «Просвіта»), оп. 1, спр. 465.
Жив’юк, А. (1992, 10 липня). Редактор Андрій Мисечко. Волинь, 28, 2.
Жив’юк, А. (упоряд.). (2019). Реабілітовані історією. Рівненська область, 9. Рівне: Овід, 542.
Іщук, О., Марчук, І. (2011). Брати Бусли. Життя за Україну, 16. Торонто; Львів: Літопис УПА.
Каліберда, Ю. (2010). Йосип Позичанюк – письменник, військовий та політичний діяч ОУН і УПА. Воєнна історія, 6(54), 68–74.
Колянчук, О., Литвин, М., Науменко, К. (1995). Генералітет українських визвольних змагань. Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття. Львів.
Маївський, Ю., Штендера, Є. (ред.). (1995). Літопис Української Повстанської Армії (Т. 24: Ідея і Чин: Орган Проводу ОУН, 1942–1946. Передрук підпільного журналу). Торонто: Літопис УПА.
О. К. (1927, січень–лютий). З життя української еміграції у Ковлі. Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі, 8–9, 35–37.
Організаційна та фінансово-господарська секція. (1923, 1 листопада). Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі, 2, 10.
Організаційні здобутки української еміграції в Польщі. (1925, серпень). Вісті Українського Центрального Комітету в Польщі, 4, 33.
Патриляк, І. (2011). Позичанюк Йосип. В Ю. Левенець (гол. редкол.) та ін., Політична енциклопедія. Київ: Парламентське видавництво, 563.
У Польщі. (1932, 27 листопада). Тризуб, 46(354), 29.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
