Внутрішньодержавна роль Збройних сил США у «війні з наркотиками» в 1971–1991 роках

Анотація

Розкрито процес залучення ЗС США до виконання нетипових для армії завдань під час «війни з наркотиками» – багаторічної кампанії уряду з боротьби з наркоторгівлею та вживанням наркотичних речовин. У хронологічному порядку розкрито поступове зростання ролі армії у здійсненні завдань із підтримки цивільних правоохоронних інституцій. Проаналізовано зростання обсягу завдань зі здійснення прикордонного контролю, перехоплення контрабанди, перекриття маршрутів наркотрафіку. Показано особливості прийняття політичних рішень для делегування нової функції армії, зокрема виявлення причин, які спонукали законодавців прийняти поправки до фундаментального акту, що лімітував участь ЗС у якості правоохоронців, а саме до Закону про «Posse Comitatus».

З’ясовано, що на фоні ролі ЗС, що зростала у «війні з наркотиками», виконання нових завдань часто не одержувало схвалення серед вищого командування армії та офіцерського корпусу. Констатовано, що незважаючи на те, що ЗС США з часом перейняли командування операціями на південних кордонах країни, якісно організувавши системи управління та технічно посиливши інші агентства, підсумкові результати боротьби з контрабандистами залишалися недостатніми – наркокартелі удосконалювали способи протидії високотехнологічним державним засобам, шляхи доставки наркотиків невпинно диверсифікувалися.

Стверджено, що досвід ЗС США із захисту кордону корисний, тому що для силового сектору України додаткові ризики сьогодні створює комбінація методів нелегального порушення кордону та цілеспрямованої диверсійної активності країни-агресора. Зауважено, що ця загроза ставить питання щодо розширення можливої участі ЗСУ в підтримці діяльності Державної прикордонної служби. Крім того, з огляду не те, що в центрі політичного порядку денного у США залишається відкритим питання посилення контролю південного кордону, додатково акцентовано на історичному досвіді та значимості цього аспекту для теперішнього американського суспільства. Доведено, що при залученні до протидії новій невоєнній загрозі національній безпеці, ефективне перепрофілювання діяльності ЗСУ для виконання актуальних завдань вимагає виваженого політичного підходу та збалансованого розподілу військових засобів.

DOI: https://doi.org/10.33402/nd.2024-12-234-244