Дослідник міжетнічних контактів: до 100-річчя від дня народження Якова Ісаковича Штенберга (1924–1992)
Ключові слова:
Яків Ісакович Штернберг (János Váradi-Sternberg), українсько-угорські культурні зв’язки, національно-визвольна війна під проводом Ференца Ракоці, краєзнавство, Закарпаття, печатки та гербиАнотація
Зазначено, що Яків Ісакович Штернберг (Янош Вараді-Штернберг – у статті вжито обидві форми прізвища й імені) – колишній професор Ужгородського державного (тепер – національного) університету, видатний науковець із питань вивчення історії Закарпаття та угорсько-українських відносин. Досліджено, проаналізовано та належно оцінено досягнення вченого, який народився 100 років тому. Виявлено, що через єврейське походження він був змушений покинути сім’ю в рідному місті Орадя (тепер – Румунія) в молодому віці через наступ фашизму. Описано, як він дивом утік до Молдови, а відтак до Радянського Союзу, де зміг реалізувати себе як робітник, а згодом як науковець. Після закінчення Санкт-Петербурзького університету 1949 р. перевівся до Ужгородського університету, де, використовуючи свої знання угорської мови, почав вивчати історію Угорщини.
Наголошено, що Янош Вараді-Штернберг досліджував передовсім історію визвольної боротьби 1703–1711 рр. під керівництвом Ференца Ракоці ІІ, але основною темою його наукових зацікавлень було вивчення міжетнічних зв’язків, зокрема багатовікові угорсько-українські культурні й наукові контакти. З’ясовано, що дослідження науковця дали вагомі результати, зокрема про зв’язки Київської Русі та Угорщини в XI ст., угорську королеву Анастасію Ярославну, українського портретиста Ференца Ракоці ІІ, перебування Григорія Сковороди в Угорщині, контакти Івана Франка з Угорщиною, студентів Київської академії XVIII ст., стосунки художника Міхая Зічі з Тарасом Шевченком тощо.
Виявлено, що Я. Вараді-Штернберг глибоко і всебічно вивчав теми, якими цікавився, поважав представників сусідніх народів, шанував їхню культуру. Встановлено, що він був скептично налаштованим істориком, вважаючи, що потрібно використовувати лише фактичний матеріал, підтверджений джерелами, відповідно до наукових стандартів. Констатовано, що дослідник за період свого недовгого життя повністю не досягнув своєї мети, але йому вдалося закласти основи для подальших досліджень.
Констатовано, що наукові та науково-популярні праці Я. Вараді-Штернберга відіграли важливу роль у популяризації історії досліджуваного періоду, зближенні угорського та слов’янських народів.
Посилання
Делеган, М. (відп. ред.). (1995). Державний архів Закарпатської області. Рекламно-інформаційний проспект. Ужгород.
Закривидорога, О. Д., Мандрик, І. О., Мельник, Л. О., Троян, М. В., Шовш, К. К. (1994). Професор Штернберг Яків Ісакович: до 70-річчя від дня народження. Бібліографічний покажчик. Ужгород.
Мандрик, І., Олашин, М. (1994, 8 вересня). Яків Штернберг. Ужгородський університет.
Мандрик, І., Олашин, М. (1999, 14 січня). Відданість покликанню (до 75-річчя від дня народження професора Я. Штернберга). Новини Закарпаття.
Міськов, І. (2024). Сфрагістика та геральдика у науковій спадщині професора Якова Ісаковича Штернберга. ЧТИВО: Електронна бібліотека. https://chtyvo.org.ua/authors/Miskov_Ivan/Sfrahistyka_i_heraldyka_u_naukovii_spadschyni_profesora_Yakova_Isakovycha_Shternberha/
Штернберг, Я. (1957a). До історії перших перекладів творів Івана Франка на угорську мову. Наукові записки, 25, 123–128.
Штернберг, Я. (1957b). Неопублікований рукопис Івана Франка. «Угорська національна зага». Наукові записки, 25, 129–142.
Штернберг, Я. (1962). З історії українсько-угорських зав’язків (ХVІІІ – початку ХХ ст.). В Тези доповідей V міжвузівської республіканської славістичної конференції (25–30 вересня 1962 р.). Ужгород, 239–240.
Штернберг, Я. (1964a). Зриньи Илона (1643–1703). В Советская историческая энциклопедия, 5. Москва, 708–709.
Штернберг, Я. (1964b). Зриньи Миклош (1508–1566). В Советская историческая энциклопедия, 5. Москва, 709.
Штернберг, Я. (1965). Студенти і вихованці Київської Академії в Угорщині у ХVІІІ ст. З історії українсько-угорських культурних зав’язків. Український історичний журнал, 4, 102–107.
Штернберг, Я. (1971). Освободительная война 1703–1711 гг. История Венгрии: в 3 т., 1. Москва: Наука.
Штернберг, Я. (1983). Киевская Русь и Венгрия в ХІ веке. В В. П. Чугаев (ред.), Формирование и развитие исторических связей и сотрудничества братских социалистических стран. Тезисы докладов и сообщений республиканской научной конференции. Львов, 209–210.
Штернберг, Я. (1984). Анастасия Ярославна, королева Венгрии. Вопросы истории, 10, 180–184.
Штернберг, Я. (1988). Стежками старшої дочки Ярослава. Київ, 7, 145–151.
Штернберг, Я. (1989). Венгерская Венелиана. В Ю. І. Венелін і розвиток міжслов’янських взаємозв’язків. Тези доповідей і повідомлень наукової конференції, присвяченої 150-річчю від дня смерті Ю. І. Венеліна. Ужгород, 21–22.
Штернберг, Я., Тютрюмова, Т. Л. (1965). Рукопись 1815 г. украинского ученого М. Лучкая (об эфиопских языках). В Семитские языки: материалы Первой конференции по семитским языкам (26–28 октября 1964 г.). 2-е изд., испр., доп. Москва: Наука, 135–140.
Balla, L. (1992). Arcképvázlat Váradi-Sternberg Jánosról. Extra Hungariam. A Hatodik Síp Antológiája. Budapest; Ungvár.
Díjak és díjazottak. (2001). https://netpansip.hhrf.org/up2001b/vegyes/dijak.html#sternberg2000
Kész, B. (2024). 100 éve született Váradi-Sternberg János. Gerundium, 15(1–2). https://doi.org/10.29116/gerundium/2024/1-2/8
SATR: State Archives of the Transcarpathian Region (SATR), Fund 674, Archival List 8, Storage Unit 409, p. 1–10.
Soós, K. (1993). Váradi-Sternberg János, a kuruc-kor kutatója. Hatodik Síp, 1993. Melléklet.
Soós, K. (1995a). Dr. Váradi-Sternberg János (1924–1992) emlékére. Emlékbeszéd Váradi-Sternberg János felett. В K. Soós (Ed.), Perlekedő évszázadok: Históriai mozaikok vidékünk múltjából. Ungvár; Budapest: Intermix Kiadó, 5–12.
Soós, K. (Ed.). (1995b). Perlekedő évszázadok: Históriai mozaikok vidékünk múltjából. Ungvár; Budapest: Intermix Kiadó.
Váradi-Sternberg, J. (1959a). A Kárpátontúli Területi Levéltár. Naptár. Uzshorod.
Váradi-Sternberg, J. (1959b). Ivan Franko ismeretlen magyar tárgyú műve. Korunk, 5, 769–771.
Váradi-Sternberg, J. (1965). Az 1707-es orosz-magyar tárgyalások előzményei. A Szegedi Tanárképző Főiskola Tudományos Közleményei. Szeged.
Váradi-Sternberg, J. (1968). Forgách Simon kuruc tábornagy emlékiratai. Bevezető tanulmány és az emlékiratok szövege. Századok, 102(5–6), 1038–1074.
Váradi-Sternberg, J. (1980a). A magyar Tudós Társaság tagja (Dóhovics Vaszilij). In Kalendárium, 1981. Uzshorod: Kárpáti Kiadó, 35–37.
Váradi-Sternberg, J. (1980b). Rákóczi diplomáciai beszélgetése és levelezése Kurakin herceggel. In B. Köpeczi, L. Hopp, Á. R. Várkonyi (Eds.), Európa és a Rákóczi-szabadságharc. Budapest: Akadémiai Kiadó, 683–709.
Váradi-Sternberg, J. (1980c). Rákóczi és I. Péter cár diplomáciai kapcsolatai a szatmári béke után. In K. Benda (Ed.), Európa és a Rákóczi-szabadságharc. Budapest: Akadémiai Kiadó, 77–82.
Váradi-Sternberg, J. (1988, június 9.). Az ugocsai kurucok: A tájkutató jegyzetei. Új Hajtás: A Kárpáti Igaz Szó irodalmi és kulturális melléklete.
Váradi-Sternberg, J. (1989a). Egy barguzini tudósítás 1859-ből. Új Tükör, 40, 20–21.
Váradi-Sternberg, J. (1989b, január 22.). Zrínyi Ilona ismeretlen levelei. Új Hajtás: A Kárpáti Igaz Szó irodalmi és kulturális melléklete.
Váradi-Sternberg, J. (1989c, március 19.). Zrínyi Ilona alakja Petőfi alkotásaiban. Új Hajtás: A Kárpáti Igaz Szó irodalmi és kulturális melléklete.
Váradi-Sternberg, J. (1989d, március 24.). A Rákóczi-szabadságharc első győzelme a Tiszánál. Kárpáti Igaz Szó.
Váradi-Sternberg, J. (1989e, szeptember 17.). Vigyázat, Petőfi! Új Hajtás: A Kárpáti Igaz Szó irodalmi és kulturális melléklete.
Váradi-Sternberg, J. (1990, november 23–24.). Mikes Kelemen nyomában Kárpátalján. Pt. 1–2. Kárpáti Igaz Szó.
Váradi-Sternberg, J. (1991). Salánk a Rákóczi szabadságharcban. Kárpátalja, 2(9), 11.
Váradi-Sternberg, J. (Ed.). (1981). Századok öröksége. Budapest; Uzsgorod: Gondolat Kiadó – Kárpáti Kiadó.
Váradi-Sternberg, J., & Balla, L. (1958). Ungvár ostroma 1703–1704: Dokumentumok. Ungvár: Kárpátok.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
